Категории сайта
Поиск по сайту
Последние комментарии
Календарь
Восьмидесятые
История Запорожья
Будь в курсе наших мероприятий
Опрос

Жизнь Запорожья » Легенды › Классики краеведения: Ще одна загадка Хортиці

Теги:
 (голосов: 6)

Классики краеведения: Ще одна загадка Хортиці

 

 

Як класичний пригодницький твір ("Острів скарбів", наприклад), історія ця почалася з старовинного плану, котрому нещодавно минуло рівно два століття. Вірніше, з фотокопії плану, яка дісталася авторам у спадщину від відомого запорізького краєзнавця В.Г. Фоменко. Повна назва плану — "План сада на Хортицком острове светлейшего князя Григория Александровича Потемкина с показанием на онном разных строений".


На плані — вкрай перерізаний рельєф з трьома байраками, що впадають з південного заходу в Дніпро. В картуші, виконаному з претензіями на класицизм, — експлікація, позначена латинськими літерами, серед яких можна розібрати:
А — Дом
В — Изображение... Екатерины... Императрицы... Самодержицы Всероссийской
С — Каретный сарай и конюшня
Д — Турецкий дом
Е — Китайский храм
Р — Готического вида храм
Н — Храм победы
І — Египетская пирамида
К — Баня, или ванна
Т — Каменные горы и каменья


Отже, маємо перед собою типовий план англійського парку. В монографії О.М. Глезер "Архитектурный ансамбль английского парка" (Л., Стройиздат, 1979 г.) на стор. 10 читаємо:
"В XVIII сторіччі "англійськими" почали називати парки пейзажного типу, які ніби відтворювали природний /"дикий"/ пейзаж. На відміну від регулярного саду французького типу... з його прямими, рівними алеями, що симетрично розходяться, англійський парк звичайно являє собою видовжену, неправильної форми ділянку, головною прикрасою якої є повноводна річка, звивисте озеро чи великий ставок, навколо якого групуються мальовничо разташовані густі гаї, відкриті галявини, байраки, пагорби.


Звивисті стежки вздовж природного або штучного водоймища відкривають несподівано ефектні перспективи та краєвиди. На "природному фоні парку" в глибині островів розташовуються ніби випадково збудовані альтанки, павільйони, храми, руїни, що поросли плющем, створюючи враження якогось фантастичного світу, повного чарівності і краси.
У Європі пейзажні парки одержали поширення в XVIII столітті передусім в Англії, де їм сприяли природні умови багатих англійських маєтків — звідси і виникла назва "англійський" парк.
В Росії англійські парки почали споруджуватись при Катерині II, головним чином з кінця 70-х років XVIII століття, під час великого будівництва палацових та панських садиб".


Нагадаємо події, внаслідок яких був складений план англійського парку на Хортиці. Після скасування Запорозької Січі у 1775 році імператриця Катерина II роздаровувала запорозькі землі колоністам та своїм фаворитам:
"... степи запорозькі Німоті ділила Та бахурям і байстрюкам Люд закрепостила"
/Т. Г. Шевченко, "Сліпий"/


Більше від усіх одержав головний царицин фаворит "найсвітліший князь" Григорій Потьомкін. Йому належало 60 тисяч десятин землі /62,5 тис. гектарів, що дорівнює площі половини Запорізького чи Вільнянського районів/. Серед володінь Потьом-кіна була й Хортиця. "Найсвітліший" наказав війсковим топографам зробити карти новоодержаних земель. Тепер це назвали б використанням службового становища. Саме тоді одна з скель перед Хортицею була "вірнопіддане" названа — Крісло Катерини.
Потім стала популярною легенда, ніби цариця під час подорожі до Криму намагалася побувати на Хортиці. Але козаки її не пустили, посилаючись на те, що на Хортицю не допускають жінок. Довелось Катерині задовольнитись скелею, яку назвали потім на її честь.


Маршрут цариці на Південь точно зафіксований. До початку порогів Катерина дісталася галерою, далі проїхала правим берегом у кареті. Вона ночувала в тимчасовому дорожньому палаці в балці Канцерівка /сучасна Верхня Хортиця/. Крісла Катерини цариця не бачила, на Хортицю не заїжджала. До того ж, в 1787 році Січі вже давно не було, і козаки, навіть теоретично, не могли чинити перепон Катерині.


З властивим йому розмахом Потьомкін замислив спорудити на Хортиці сад, палац та розкішний парк, який не поступався б Пе-тергофському. Саме тоді і був складений план. Але дуже швидко Потьомкін охолов до цієї ідеї і продав подаровану йому Хортицю казні. В 1791 році, в рік смерті Григорія Потьомкіна, на Хортиці оселилися німецькі колоністи. Замість англійського парку нам, сучасним запоріжцям, зосталися на Хортиці кілька німецьких будівель та нагробки з кладовища німців-менонітів. Поселення на цьому місці називається "Колонка", від слова "колонія".


Якщо йти Хортицею, стежкою від профілакторію "Дніпроспецсталі" вниз за течією, то не доходячи останніх будинків "Колонки", можна побачити біля самої стежки круглий оброблений камінь — сірий граніт розміром з великий обідній стіл. Та ніхто не став би з таким старанням та ретельністю обробляти стіл для пікніків. Краєзнавець В.Я. Лагутенко згадує, що кілька десятиліть тому навколо каменя були невеликі круглі камінчики, ніби кам'яні стільці або жорновки. За розміром та формою круглий камінь схожий на велике жорно для млина. В усякому разі світло-сірий граніт круглого каменя різко відрізняється від жовтуватих хортицьких гранітів, переходячих у гнейси. Проби щупом довели, що круглий камінь не зв'язаний з гранітною основою Хортиці, а підземна частина його має форму, що наближається до квадрата.


Ми не випадково описуємо район Хортиці на березі Нового Дніпра нижче профілакторію "Дніпроспецсталі". Саме тут, згідно з нашими попередніми прикидками по карті, могла знаходитись ділянка рельєфу, що відповідає плану Потьомкінського парку.


Чи можна тепер по рельєфу знайти місце, де планувався палац і парк фаворита Катерини? На плані бачимо три байраки поруч, з характерними відгалуженнями. Байраки, звичайно, повинні були за 200 років змінитися.
На "Плане колонии Острово-Хортицы", датованому 1848 роком відмічено: "Место было предназначено князем Потемкиным для построения дома". Там нині знаходиться селище. Господарство або Овочівництво. У записах та роботах Я. П. Новицького і Д. І. Явор-ницького згадується відставний капрал, що багато років стеріг потьомкінський сад. На його честь названа балка Капралка поруч з Овочівництвом. Неподалік є Капралів курган.
Але тут мова йде про фруктовий сад, а не про парк з палацом. Мабуть, ці різні витівки Потьомкіна сплутав автор карти 1848 року. Рельєф місцевості Овочівництва — рівне плато — не дозволяє планувати англійський парк.


Три безіменних байраки, що розташовані приблизно в середині між скелею Думною /профілакторій "Дніпроспецсталі"/ та островом Розстьобиним /профілакторій "Запоріжзалізобетону"/ дійсно могли утворитись за 200 років з тих байраків, що зображені на плані. Зараз вони глибші й більш розгалужені, в окремих місцях зрівняні господарською діяльністю. Потрібні були переконливі докази. А вони могли бути тільки в тому разі, якщо англійський парк не тільки спроектовано, а й почалося хоч якесь будівництво.


І такий доказ знайшовся! Якщо брати за прив'язку гирла трьох байраків, то виявляється що точнісінько на тому місці, де на плані позначено літерою "В" пам'ятник Катерині, знаходиться... той самий круглий камінь, схожий на жорно або стіл. Щоправда, на плані постамент пам'ятника має прямокутні обриси. Та, нагадаємо, саме такою вимальовується за допомогою щупа основа каменя. Жорно з нього, мабуть, не доробили пізніше. В усякому разі, сірий граніт, безумовно, привезений на Хортицю.
Маючи цю умовно надійну точку, ми знайшли в позначених на плані місцях і "каменные горы и каменья" і рублений людьми камінь на місці, де на плані позначена "Баня или ванна". Більше того, ми звернули увагу на досить велике заглиблення в землі, саме проти круглого каменя. Воно не має виходу до Дніпра, як звичайний байрак. Такого вигляду міг набути котлован, виритий під підвали потьомкінського палацу.


На більші докази, що саме ця місцевість була обрана під палац та англійський парк Потьомкіна на Хортиці, не варто було й сподіватись. В усякому разі матеріальні сліди потьомкінської задум-ки, що знаходяться в кількох хвилинах ходьби від профілакторію "Дніпроспецсталі" та зупинки автобуса №30, мають стати туристським об'єктом, як пам'ять про видатних людей і видатні події, що відбувалися на Хортиці та навколо неї двісті років тому.

 

Лев Адельберг

"Комсомолець Запоріжжя" 1988

"Запорозька Старина" Щорічний збірник науково-краєзнавчих матеріалів.

Випуск 1.Запоріжжя 1995р.

 

Классики краеведения: Ще одна загадка Хортиці


Опубликовал akbash, 1.12.12 12:51
Просмотров: 2660 | Комментировать [0]
Другие новости по теме: